Carnet TIR книжка МДП
Carnet TIR (книжка МДП, міжнародних дорожніх перевезень) — документ митного транзиту, що дає право перевозити вантажі через кордони держав в опломбованих митницею кузовів автомобілів або контейнерів зі спрощенням митних процедур.
Документ покриває автомобільні та мультимодальні перевезення вантажів (здійснювані в автофургонах, трейлерах, напівтрейлерах та контейнерах) між державами, які визнали «Митну конвенцію про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки міжнародного дорожнього перевезення (МДП)» 1959 р. та 1975 р.
Усі автомобільні транспортні засоби повинні мати відповідні дозволи компетентних органів на їхнє використання. Видається національним гарантійним об’єднанням (асоціацією), авторизованої своєю чергою компетентними органами країни.
CMR
CMR – скорочення з французької Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом – КДПН.
CMR – міжнародна товарно-транспортна накладна – це самокопіювальний бланк, форма якого не уніфікована і в різних країнах може суттєво відрізнятися.
У міжнародних перевезеннях вантажів CMR це найважливіший транспортний та комерційний документ.
Перевізник, що переміщає вантаж CMR між двома країнами, підпорядковується правилам і нормам вищезгаданої Конвенції, яка має статус конвенції ООН.
Товарно-транспортна накладна CMR складається не менше ніж у трьох примірниках, які засвідчуються відправником та перевізником. Перший екземпляр накладної залишається відправнику, другий та третій екземпляр супроводжує вантаж, після розвантаження другий екземпляр підписує одержувач і віддає перевізнику, третій залишається у одержувача.
Заповнювати CMR може сам відправник вантажу, експедиторська контора, перевізник, за повноту відомостей відповідає той, хто ставить друк у 22 графу.
Дуже важливий момент – це збіг даних, вказаних у всіх транспортних документах. Необхідно, щоб ваги, коди ЗЕД та ціни збігалися у всіх доданих до вантажу документах.
T1 – Транзитна декларація чи Північний паспорт
Т1 — це документ, який є митною (фінансовою) гарантією, застосовується для товарів, що перетинають територію ЄС транзитом, або для гарантії доставки товару від кордону Євросоюзу до митного складу чи внутрішньої митниці.
Т1 — це фінансова гарантія, виставлена митним агентом на користь митних органів ЄС, що забезпечує гарантію сплати до бюджету ЄС усіх мит та зборів.
Наприклад, якщо товар, що переміщується по території ЄС за процедурою Т1, не буде доставлений від кордону до митного поста, то агенту, який виписав T1, доведеться сплатити всі митні збори, якби вантаж був розмитнений для використання на території ЄС. На практиці Т1 користуються як альтернативною системою гарантій Сarnet TIR (МДП).
EX1 – Експортна декларація
EX1 – це документ, що підтверджує факт вивезення товару за межі ЄС, завірений митними органами.
Важливим є не сам факт наявності EX1, а важливі позначки митницею в EX1, що підтверджує вивезення товару за межі ЄС.
Саме позначка митниці EX1 дає право продавцю товару до ЄС на повернення/несплату внутрішньоєвропейського ПДВ (VAT).
Декларація ЕХ1 має супроводжувати вантажі європейського походження, що йдуть зі складу продавця з ЄС за межі країн ЄС. Декларація ЕХ1 оформляється постачальником, агентом постачальника чи перевізника (експедитора), які мають відповідні повноваження. EX1 можуть бути вказані не тільки товари, вироблені в EC, але і в інших країнах. Аналогічно і Т1 можуть перевозитися європейські вантажі.
Cертифікат EUR 1
Сертифікат EUR 1 – один із найважливіших документів при експорті з країн Євросоюзу, що підтверджує їхнє походження. Він видається під час транспортування товару з держав ЄС до країни, що підписала угоду з ЄС про надання взаємних торгових преференцій, та подається на митному пункті.
Вимоги до оформлення
- Товари повинні відповідати вимогам Протоколу 1 до Угоди (Правила походження).
- Мова документа – англійська чи мова будь-якої держави, що у угоді.
- Папери заповнюються вручну, друкованими літерами, з використанням чорнила.
- Сертифікат повинен містити опис товару, зазначений у спеціальній графі.
- При неповному заповненні графи потрібно провести під описом горизонтальну межу та перекреслити порожнє місце під нею Z-подібним знаком.
- Потрібно заповнення документа попри всі партії товарів.
Перелік документів
Для отримання сертифіката необхідно подати до уповноваженого органу країни-експортера перелік документації:
- заяву, що включає декларацію експортера;
- підтвердження преференційного походження продукції з країни-експортера (якщо постачання такого роду виконується вперше);
- оригінал сертифіката (якщо є) та електронну копію (обов’язково).
Особливості оформлення сертифіката EUR 1
Видачу здійснює митна установа країни-експортера. Уповноважена організація зобов’язані вжити всіх можливих заходів для перевірки походження товару, тому вправі зажадати будь-які відомості щодо вантажу, які вважатиме за необхідне. Обов’язок експортера – надати всі необхідні дані та документи.
У свою чергу, митниця гарантує оперативність та правильність оформлення. Видача здійснюється безкоштовно. Термін – до 3 днів із реєстрації заяви.
Термін дії виданого документа складає 4 місяці.
Зазвичай, сертифікат EUR 1 оформляється до моменту експорту. Однак можливе ретроспективне оформлення після перевезення вантажу на територію іншої країни. Але лише після повної перевірки інформації, вказаної експортером.
Коли сертифікат не оформляється
- Якщо загальна вартість партії нижча за 6000 євро.
- Якщо товар оподатковується нульовою податковою ставкою ввізного мита Митного тарифу.
- Якщо експортер має статус уповноваженого.
Докладніше про те, чи потрібне у вашому випадку оформлення сертифіката EUR 1, можна дізнатися у наших фахівців.
Інвойс
Інвойс з (англ. invoice ) — у міжнародній комерційній практиці документ, що надається продавцем покупцю та містить перелік товарів, їх кількість та ціну, за якою вони будуть поставлені покупцю, формальні особливості товару (колір, вага тощо), умови постачання та відомості про відправника та одержувача. Виписка інвойсу свідчить про те, що (крім випадків, коли постачання здійснюється за передоплатою), у покупця з’являється обов’язок оплати товару відповідно до зазначених умов.Рахунок-фактура є документом, що застосовується виключно з метою податкового контролю і тому не може вважатися аналогом інвойсу.
Інкотермс 2010: Офіційні правила інтерпретації умов міжнародної торгівлі
нкотермс або Міжнародні комерційні умови є серією попередньо визначених комерційних термінів, опублікованих Міжнародною торговою палатою (ICC) і які стосуються міжнародного комерційного права. Вони широко використовуються у міжнародних комерційних угодах чи процесах закупівель, оскільки використання у міжнародних продажах заохочується торговими радами, судами та міжнародними юристами. Правила «Інкотермс» є серією трилітерних торгових термінів, пов’язаних із звичайною договірною практикою продажів, і призначені головним чином для чіткого визначення завдань, витрат і ризиків, пов’язаних з транспортуванням та доставкою товарів. Інкотермс інформують про договір купівлі-продажу, визначаючи відповідні зобов’язання, витрати та ризики, пов’язані із доставкою товарів від продавця до покупця. Тим не менш, він не є договором або законом. Крім того, він не визначає, куди переводяться назви, і не торкається ціни, валюти чи кредитних позицій.
Метою Інкотермс є забезпечення комплекту міжнародних правил щодо тлумачення найбільш широко використовуваних торгових термінів у сфері зовнішньої торгівлі. Таким чином, можна уникнути або принаймні значною мірою скоротити невизначеність різної інтерпретації таких термінів у різних країнах.
Першу роботу, опубліковану ICC з міжнародних торгових термінів, випустили 1923 року, а перше видання, відоме як Інкотермс, було опубліковано 1936 року. Правила Інкотермс були змінені у 1953, 1967, 1976, 1980, 1990 та 2000 роках, а восьма версія – Інкотермс 2010 – була опублікована 1 січня 2011 року. ICC розпочала консультації щодо нової редакції Інкотермс 2020, яка отримає назву “Інкотермс 2020” та є зареєстрованим товарним знаком ICC.
Правила для морського та внутрішнього водного транспорту:
FAS – Франко Вздовж Борта Судна – ризик переходить до покупця, у тому числі транспортні витрати та страхування вантажу, доставленого до борту судна (тобто призначений портовий термінал) продавцем. Відповідальність за оформлення вантажу несе продавець.
FOB – Франко Борт Судна – ризик переходить до покупця, включаючи оплату всіх транспортних витрат та страхування вантажу, доставленого на борт судна продавцем. Наступний етап після Франка вздовж Борта Судна.
CFR – Вартість та Фрахт – продавець постачає вантаж, ризик переходить до покупця, коли вантаж доставлений на борт судна. Продавець несе витрати на фрахт у порту призначення. Наступний етап після Франко Борт Судна.
CIF – Вартість, Страхування та Фрахт – ризик переходить до покупця після доставки вантажу на борт судна. Продавець несе витрати на фрахт і страхування в порту призначення. Додається страховка на відміну від Вартість та Фрахт.
Регулювання перевезень усіма видами транспорту:
EXW – Франко-Завод – продавець постачає (без навантаження) товари в розпорядження покупця та приміщення продавця. Цей термін використовується досить довгий час, т.к. продавець у разі несе мінімальний обсяг відповідальності. Зобов’язання покупця обмежено щодо надання експортної інформації продавцю.
FCA – Франко-Перевізник – продавець постачає товари перевізнику та може нести відповідальність за оформлення товарів на експорт (заповнення основних даних). Такий підхід практичніший, ніж Франко-Завод, оскільки враховує навантаження під час підняття вантажу на борт судна, при цьому продавець стурбований більше за порушення при здійсненні експорту товару.
CPT – Перевезення оплачено до – продавець постачає товари перевізнику у погоджене місце, ризик переходить до покупця, а продавець повинен сплатити витрати за перевезення товарів до пункту призначення.
CIP – Перевезення та Страхування Оплачені До – продавець постачає товари перевізнику у погоджене місце, ризик переходить до покупця, а продавець оплачує витрати за перевезення та страхування у пункті призначення.
DAT – Постачання на Терміналі – продавець несе витрати, ризик та відповідальність доти, доки товар не буде вивантажений (поставлений) на причал, склад, станцію чи термінал. Витрати по демереджу чи простий може нести продавець. Продавець оформляє товар експорту, а чи не імпорт. Постачання на терміналі замінює “Постачання з пристані” та “постачання з судна”.
DAP – Постачання в Місті Призначення – продавець несе витрати, ризик та відповідальність за товар доти, доки він не перейде до покупця в пункті призначення. Продавець оформляє товари експорту, а чи не імпорт. Постачання в місці призначення замінює “Постачання до кордону” та “Постачання без оплати мита”.
DDP – Постачання з оплатою мита – продавець несе витрати, ризик та відповідальність за оформлення товару, що знаходиться у розпорядженні покупця, у пункті призначення. Покупець відповідає за розвантаження товару. Продавець несе відповідальність за оформлення товару на імпорт, сплату зборів та податків, таким чином, покупець не є “відповідальним імпортером”.Інкотермс 2010…
- Визначення права власності або переходу права власності на товари не належить до умов оплати.
- Відноситься до контрактів на надання слуг, і не визначає договірних прав або зобов’язань (за винятком поставки) або порушення умов захисту прав згідно з контрактом.
- Захист сторін від власного ризику або збитків, і не покриває вартість товарів до або після поставки.
- Визначення умов передачі, транспортування та постачання товарів. Завантаження контейнера НЕ включає упаковку, і має бути обумовлено у контракті купівлі-продажу.
- Пам’ятайте, правила Інкотермс – це не закон, при цьому у правилах Інкотермс не обумовлено зобов’язання сторін
Пакувальний лист
Товарний документ у вигляді опису, в якому відображаються показники товарів. Пакувальний лист потрібен, коли в одній упаковці містяться різні за асортиментом товари. Пакувальний лист містить такі дані як: кількість кожного артикула (число шт. в упаковці); номер упаковки.
Пакувальний лист використовується на додаток до рахунку-фактури в тому випадку, якщо відправляється велика кількість найменувань товарів, коли кількість, вага або вміст кожного індивідуального місця різні.
Сертифікат походження (Certificate of Origin) – це документ, який використовується у міжнародній торгівлі. Він вказує країну походження товару, але «походження» у сертифікаті означає країну, звідки товари поставляються, сертифікат підтверджує, де ці товари зроблено.
Країна імпортер може вимагати сертифікат, який має бути підтверджений офіційними органами країни-експортера. До укладання угоди, обидві сторони як імпортер, так і експортер повинні уточнити необхідність отримання сертифіката походження.