Небезпечні вантажі
У практиці логістики існує поділ вантажів за їх видами. Найбільш загальною класифікацією можна назвати поділ на генеральні, негабаритні, термічні та небезпечні вантажі. У цій статті мова піде про останній вид вантажів – небезпечні вантажі.
Що таке небезпечний вантаж?
Небезпечний вантаж – це вантаж, потенційно небезпечний для навколишнього середовища та людей, які знаходяться поблизу нього. Історії відомі випадки, коли «небезпечна речовина», що перевозилася неналежним чином, приводила в непридатність транспортний засіб або транспортну одиницю (контейнер), завдаючи шкоди навколишньому середовищу.
Такі вантажі вимагають суворого дотримання стандартів при організації та здійсненні перевезень. В іншому випадку підвищується ризик того, що вантаж стане непридатним, а також завдасть непоправної шкоди навколишньому середовищу та людям, які обслуговують його транспортування.
На сьогодні спеціалісти визначили перелік усіх небезпечних вантажів, який налічує понад 3000 найменувань.
Для зручності класифікації за ступенем небезпеки вантажі поділяються на класи.
1 клас – вибухові речовини.
Клас 2 – Стиснуті гази.
3 клас – легкозаймисті рідини.
4 клас – легкозаймисті речовини і матеріали.
5 клас – окислювачі.
6 клас – отруйні та інфекційні речовини.
7 клас – радіоактивні речовини.
8 клас – їдкі та корозійні речовини.
9 клас — речовини, що мають менший ступінь небезпеки і не віднесені до попередніх груп.
Окрім належності до класу, небезпечний вантаж позначається унікальним чотиризначним кодом (кодом Організації Об’єднаних Націй – ООН), а також може мати підклас.
Наприклад, монометиланілін: клас 6, підклас 6.1, код ООН 2294.
Іншим прикладом є ртуть, клас 8, код ООН 2809.
Усі етапи логістичного ланцюга роботи з таким вантажем, починаючи з запиту на калькуляцію, вимагають обов’язкової наявності класу небезпеки та коду ООН в описі запиту.
Найбільш складні для транспортування вантажі
Виходячи з практики перевезень вантажів, вантажі 1-го (вибухові речовини) та 7-го класів (радіоактивні речовини) є одними з найбільш проблемних.
Транспортний документ
Це включає декларацію про небезпечні вантажі (декларація про небезпечні вантажі або скорочено DGD). Цей документ містить опис вантажу, його фізичні характеристики, клас небезпеки, код ООН та іншу інформацію. На морському транспорті з урахуванням ДГД проводиться первинне узгодження перевезення вантажу.
Крім того, у накладних також є позначки про те, що вантаж є небезпечним.
Хто перевозить небезпечні вантажі?
Небезпечні вантажі перевозить компанія-перевізник, яка має відповідний дозвіл на роботу з такими вантажами. У разі перевезення автомобільним транспортом дозвіл має отримати компанія та водій, який перевозитиме вантаж.
Крім того, водієві необхідно надати документацію, яка розпоряджається про дії у разі виникнення аварійних ситуацій.
У випадку використання інших видів транспорту необхідно отримати дозвіл відповідного перевізника.
Особливості перевезення небезпечних вантажів
. Специфіка перевезення небезпечних вантажів зводиться до необхідності узгодження можливості такого перевезення з усіма перевізниками та власниками інфраструктури, де буде здійснюватися перевантаження вантажу.
При цьому часто можливі такі ситуації, коли перевізник зможе прийняти вантаж до перевезення, а консолідаційний склад не має дозволу на зберігання небезпечних вантажів. Те саме стосується морських перевезень (перевізник приймає вантаж до перевезення, але транзитний порт не може його прийняти).
При авіаперевезенні вантаж може бути не прийнятий через бортових пристроїв повітряного судна.
Робота з небезпечними вантажами
Виходячи з вищесказаного, роботу з небезпечними вантажами слід починати з певним тимчасовим резервом. Набагато більше, ніж для перевезення звичайних генеральних вантажів. Цей час знадобиться для узгодження з усіма (!) учасниками транспортного ланцюжка.
Під учасниками ланцюжка розуміються кожен перевізник, пункт перевалки (аеропорт, морський порт або залізнична станція).
У своїй практиці я намагаюся дізнатися якомога більше інформації, тому не соромлюся задавати багато питань представнику перевізника.
Звичайно, таке транспортування варто довірити сертифікованим фахівцям. Це дасть гарантію належної роботи, а також дозволить уникнути законодавчих незручностей. Крім міжнародних стандартів, існує регіональна законодавча база, яку повинні знати місцеві фахівці.